Що має знати дитина перед вступом в школу?

Автор: Вікторія Витушко, логопед-дефектолог вищої категорії

Життя будь-якої людини зумовлене певними логічними етапами. Одним з найважливіших таких етапів – є школа. Звичайно, для турботливих батьків це також певне випробування. А особливо напруженими можуть видатись саме процес вибору «правильного» учбового закладу і питання підготовки дитини до початку системного навчання.

Тут ми хотіли би надати дієві поради, виходячи зі свого багаторічного практичного досвіду, стосовно того, на що саме треба звертати увагу в процесі підготовки. А також про те – як це зробити таким чином, щоб отримати найкращі результати до, в процесі і після вступу до школи.

Перед тим, як обрати школу, батькам рекомендується порадитись з психологом відносно того – чи є у дитини психологічна готовність до навчання. Це певним чином позитивно вплине, як на співбесіду в конкретному навчальному закладі, так і на стартові позиції (перші результати) в навчанні. А значить і на перші враження і мотивацію дитини. Що, в свою чергу, напряму відбиватиметься на ступеню залученості батьків під час  перебудови життя дитини.

В процесі такої консультації психолог зможе виявити внутрішню позицію дитини, яка буде покривати наступні важливі аспекти:

• Прагнення та бажання йти до школи;
• Те, як дитина уявляє вимоги школи;
• Наскільки вона готова змінити дошкільну ігрову позицію («хочу – не хочу», «цікаво – «не цікаво») на позицію учня («потрібно» – «важливо»).

Одним з ключових аспектів, якому більшою мірою і приділяється увага батьків і який знаходиться «на поверхні» – є інтелектуальна готовність дитини. А саме, готовність до вивчення навчальних предметів та виконанню завдань. Така інтелектуальна готовність складається з:

1. Світогляду дитини.
2. Навичках узагальнювати змістовний матеріал.
3. Рівня розвитку пізнавальних процесів.
4. Стану готовності до читання і письма (наслідування писемних букв, змальовування групи крапок, малювання фігури людини і зорового сприймання).

Отже, далі розглянемо всі ці важливі складові окремо і з практичної точки зору.

Сформований на даний час Світогляд дитини включає в себе конкретний набір певних знань і понять. Ось вони:

• Що знає про себе (прізвище, ім’я, домашня адреса тощо)?
• Що знає про свою родину (імена батьків, їхні професії, родинні взаємозв’язки)?
• Що знає про своє місто / село /вулицю?
• Явища природи (пори року і їхня послідовність; місяці і їхня послідовність).
• Дні тижня, частини доби.
• Що знає про сонце, дощ, сніг, урожай із якого, наприклад, роблять хліб?
• Улюблені книжки, вірші, казки, оповідання.
• Що знає про країну, столицю України, річки тощо?
• Сучасна техніка, транспорт тощо.

Для визначення рівня розвитку інтелектуальних процесів можуть бути віднесені такі уміння:

• Здатність виконувати завдання, спрямовані на дослідження просторового уявлення, просторової орієнтації.
• Знання кольорів.
• Знання геометричних фігур (здатність називати, показувати схожі і чим саме вони схожі, аналізувати – що в кімнаті схоже з названими фігурами).
• Розуміти поняття: «мало» – «багато»; «більше» – «менше»; «високий» – «низький»; «тонкий» – «товстий»; «малий» – «великий».
• Орієнтуватися на площині: «посередині», «вгору», «вниз», «зліва», «справа», «за», «перед» тощо.

Узагальнення змістовного матеріалу може відбуватись, як за функціональними ознаками (пари, зв’язки), так і за родовими ознаками (класифікація предметів).

Для цього можуть використовуватись певні види завдань для виявлення сформованості рівня узагальнення. З метою пояснення нашим читачам того – що саме може слугувати індикаторами, нижче наведені конкретні підходи:

1. Зіставлення і виділення істотних ознак (протиставлення – негативна абстракція, зіставлення – позитивна абстракція). Наприклад: дівчинка – лялька; літак – птах; вовк – собака; шапка – чоботи.
2. Тлумачення образних висловлень типу «світла голова», «золоті руки», «вовчий апетит».
3. Пояснювання прислів’їв типу «шила в мішку не сховаєш», «яблуко від яблуні недалеко падає».
4. Логічні завдання, що слугують показниками сформованості мислення дитини. Вони в свою чергу можуть поділятися на такі завдання:

а). завдання спрямовані на узагальнення наочного матеріалу, що не має прихованого логічного змісту. Наприклад: знайти ідентичні форми, скласти об’єкти із деталей за зразком. Сюди ж відносяться установлення системи в заданому порядку; групування геометричних фігур (за формою, за кольором, за величиною); прогресивні матриці Равена (прості та складані варіанти – пошук відсутніх фігур).

б). співвідношення предметів за формою (дошка Сегена, складання розрізнених картинок з 4-8 частин).

в). завдання на вивчення здатності розривати причинно-наслідкові зв’язки у наочно зображеній ситуації (нісенітниця, розуміння прихованого змісту, сюжетні малюнки або їх серія).

г). завдання на вербальному матеріалі без опори на наочність (словесно-логічне мислення). Сюди ж відносяться розуміння змісту оповідання з підтекстом; парні аналогії; установлення послідовності подій; визначення правильності суджень (дощ іде тому, що дівчинка взяла парасольку?).

Для глибшого розуміння того, як вищеописане оцінювання може відбуватися на практиці пошукайте в Інтернеті або придбайте в спеціалізованих магазинах прогресивну матрицю Равена, дошку Сегена та втулку Монтесорі. Таким чином, ви зможете самостійно підготувати дитину до вимог школи. А ще, в разі проведення такого навчання, ваша дитина вже буде готова продемонструвати свої навички під час співбесіди в школі. Тому, що для неї такі завдання і, саме матеріали, не стануть несподіванкою. Вона вже буде розуміти – яким чином з ними взаємодіяти!

Пошукайте в Інтернеті або придбайте в спеціалізованих магазинах прогресивну матрицю Равена, дошку Сегена та втулку Монтесорі.

Одним з ключових фахівців, які можуть оцінити ступень готовності дитини до школи – є логопед. За якими критеріями цей спеціаліст може  оцінювати дитину, а в разі потреби навчати і готувати до школи? Нижче наводимо ці індикатори:

• чи знає дитина чим відрізняється звук від букви?
• чи може вона виділяти голосні звуки?
• чи виконує повний та частковий звуковий аналіз?
• чи знає букви та може утворювати з них склади?
• чи читає слова?
• чи знає вірші та може їх відтворити?
• чи орієнтується в просторі на аркуші паперу?
• чи визначає категорії «перший – останній»?
• чи може переказати казку послідовно?
• чи може відповісти на запитання після прослуханого тексту?
• чи може скласти розповідь за малюнком або за серією малюнків?
• чи може скласти речення і розширити його за допомогою запитань?
• чи може скласти речення без малюнку?
• чи знає назви місяців, пір року, днів тижня?
• чи сформовані фонематичні процеси відповідного віку?
• чи користується прийменниками та розуміє їх?

Як видно з наведеного вище, перелік вимог доволі суттєвий. І до цього треба системно готуватися для початку навчання в школі.

Особливістю навчання в школі є те, що дитина буде доволі довго перебувати в новому колективі без батьків і родичів. Тому важливою також є міра самостійності дитини та її реакція на заохочення. Вона складається з наступних поведінкових моделей та дій:

• чи докладає зусиль до виконання завдань?
• чи прагне доробити їх до кінця?
• чи намагається самостійно впоратись з труднощами?
• чи є уміння планувати свої дії?
• чи радіє досягненням при позитивному результаті?
• чи адекватно реагує на заохочення, зауваження, спонукання?
• чи пишається своїми успіхами?

І ще один важливий чинник – це темп і працездатність дитини. Зрозуміти їх допоможуть спостереження, що продемонструють – на скільки рівномірною є працездатність всієї діяльності. Або працездатність є нерівномірною з елементами виснаження чи з проявами імпульсивності при збереженні працездатності і результативності.

Звичайно, наведений вище перелік знань, навичок і вимог до поведінки може видатись доволі довгим. Але в той же час тепер ви розумієте – на чому саме концентрувати свою увагу в процесі підготовки вашої дитини до школи. Перевагою тут, однозначно, є те, що тепер у вас не залишилось «білих плям» і ви можете відчувати себе більш захищеними психологічно перед таким важливим етапом в житті всієї вашої родини.

В будь-якому випадку ви можете створити для себе план дій. І, в тому числі, визначити – чим саме можете зайнятися безпосередньо ви самі, а що можна делегувати, за потреби, спеціалістам.

Вирішуйте! Дійте!

І будьте Успішними! ?