Готовність до школи

Автор: Алла ГУРТАВЦОВА, дитячий практикуючий психолог

Ось і настала довгоочікувана, яскрава, соковита весна. І тепер ранкова дорога до садочка куди цікавіша. Спритні струмочки під ногами, ласкаві сонячні поцілунки, радісні обличчя карапузів. Але для старших дітлахів це не просто звичайна чергова весна, а дуже важливий підготовчий період перед школою. Зовсім скоро ці поки ще малюки підуть до першого класу і набудуть статусу справжніх школярів. І тут зовсім не до жартів. Адже це один із перших серйозних кроків у житті маленької людини!

Насамперед цей період хвилюючий і для самих батьків. Тут нескладно розгубитися. Сотні запитань відвідують дбайливих мам і тат. Куди краще віддати дитину вчитися? Готова чи не готова? А може, ще почекати і “продовжити дитинство”? Як адаптується в новій обстановці без турботливої няні й улюблених іграшок? Усілякі тестування лякають і викликають недовіру. Страхи й побоювання батьків цілком зрозумілі й небезпідставні. І в цих питаннях потрібно добре розібратися, перш ніж зробити перший крок назустріч школі.

Два найважливіші критерії шкільної зрілості – це фізична та психологічна готовність. Зі свого боку психологічна готовність складається з інтелектуальної, мотиваційної, вольової та соціальної. Але про все по порядку.

Фізична готовність

Значних зусиль з боку дитини потребує необхідність сидіти 40 хвилин уроку. Здоровий, добре розвинений малюк здатен витримати будь-яку програму. Слабка, хвороблива дитина швидко втомлюється, її увага виснажується. Таке навантаження може ще більше нашкодити її здоров’ю. Перенесені важкі хірургічні операції, хронічні захворювання, часті хвороби, знижений імунітет – це серйозні протипоказання для відвідування школи в 6-річному віці.

З фізіологічної точки зору важливим процесом є зміна зубів. Багато фахівців вважають, що до моменту навчання в школі в дитини має змінитися щонайменше два молочні зуби.

Також 6-7-річний малюк має добре володіти мовленням. Чітко вимовляти слова, граматично правильно будувати речення, легко відповідати на запитання дорослих, розповідати історії, описувати ситуації, предмети. Наявність логопедичних проблем свідчить про низький рівень фізіологічної готовності. Невиразне мовлення ускладнює взаємини з однолітками, відкладає відбиток на характері малюка. Такі дітки часто болісно реагують на свої мовленнєві особливості, стають сором’язливими, мовчазними, тривожними. Важливо вчасно допомогти дитині організувати корекційну роботу з логопедом.

Незалежно від складнощів у розвитку, допоможіть дитині сформувати правильне позитивне ставлення до себе, підвищуйте впевненість, навчіть її радіти власним досягненням!

Незалежно від складнощів у розвитку, допоможіть дитині сформувати правильне позитивне ставлення до себе, підвищуйте впевненість, навчіть її радіти власним досягненням!

Інтелектуальна готовність

Більшість батьків головну роль віддають саме цьому виду. Багато хто намагається ще до першого класу навчити дитину рахувати, читати, вивчають навіть кілька іноземних мов. Це хороші навички для дитини, проте далеко не найголовніші.

Насправді важливий не обсяг знань дитини, а якість! Потрібно не просто вчити читати, а допомогти дитині робити це усвідомлено, розуміти, про що був текст, вміти його переказати. Відмінності між дітьми, які опанували читання в ранньому віці, і тими, хто зробив це пізніше, зникнуть уже в 3-4 класі. Це стосується і письма. Важливішим є не сам процес освоєння письма, а розвиток дрібної моторики. Особливе значення потрібно приділяти розвитку уваги, пам’яті, мислення за допомогою ігор.

Дитина має вміти порівнювати, узагальнювати, аналізувати предмети та ситуації, робити власні умовиводи. Це приходить не лише під час занять, а тоді, коли ми граємося, спілкуємося. Завжди знаходьте час для відповідей на запитання дитини, заохочуйте її пізнавальну активність. Спілкування з батьками має велику цінність і значущість, сприяє швидкому розвитку. Постійна зайнятість, бажання батьків усе перекласти на плечі розвивальних занять призводить до інтелектуальної пасивності, небажання вчитися.

Навчіться слухати і чути свою дитину, більше розмовляйте з нею, обговорюйте питання, які її цікавлять, і вона віддячить вам своїми успіхами!

Навчіться слухати і чути свою дитину, більше розмовляйте з нею, обговорюйте питання, які її цікавлять, і вона віддячить вам своїми успіхами!

Мотиваційна

У дитини має бути мотивація, бажання йти до школи, сформована внутрішня позиція школяра. Прагнення відвідувати школу має виникати не тільки через зовнішні ознаки, наприклад, красиві зошити, портфель, а й через усвідомлену готовність до навчання. Необхідно, щоб навчання сприймалося як важлива справа. Мають виникати бажання дізнатися багато нового та цікавого.

Батькам важливо допомогти сформувати правильне ставлення до школи, нового соціального статусу дитини. Не допускати негативних розмов. Особливо стежити за висловлюваннями старших братів і сестер, як було не цікаво або важко. Сформувати позитивне ставлення до уроків. Розповісти про шкільні обов’язки, важливість розпорядку, значення оцінок.

Емоційно-вольова

Володіння самоконтролем, уміння зосередитися на копіткій, не завжди бажаній роботі. До шести років дитина вже може поставити мету, придумати план, побороти перешкоди, реалізувати його, а також оцінити власні дії. Дитина здатна відмовитися від гри заради важливого “дорослого” завдання або доручення, перебороти страх у темній кімнаті, не розплакатися через розбите коліно, зусиллям волі вивчити вірш….

Учневі необхідно виконувати завдання вчителя і не йти на поводу власних безпосередніх бажань чи спонукань. Дитина має вміти безболісно приймати обмеження, вчитися бути слухняною.

Посилити вольові якості, розвинути самоконтроль допоможе гра. Гарні групові ігри з правилами, там, де потрібно дочекатися своєї черги, промовчати, вміти поступитися і прийняти поразку. Читайте малюкові художню літературу, робіть постановки лялькового театру з улюблених казок, розглядайте картинки з відважними героями – на прикладі улюблених персонажів вчіть розвивати почуття відповідальності за свої вчинки. Підвищуйте самостійність, нехай у дитини буде особистий обов’язок, який вона має виконувати щодня (наприклад, поливати квіти, доглядати за цуценям). Заохочуйте ініціативу зробити щось без допомоги дорослого, хваліть за успіх.

Підвищуйте самостійність, нехай у дитини буде особистий обов’язок, який вона має виконувати щодня.

Соціально-психологічна

Це готовність у сфері спілкування, вміння налагоджувати контакти з іншими. Такі якості, як доброзичливість, товариськість, прояв співчуття, полегшують адаптацію до школи, сприяють добрим стосункам з однолітками, вчителями, допомагають знайти друзів.

Коли дитина соціально не зріла, у її невдачах будуть винні всі, крім неї, хтось відволікав, олівець не пише, книжку мама забула покласти. Вона боїться покарань і того, що її оцінюватимуть у негативній формі. Відповідна реакція такої дитини – захист, у формі агресивності, плаксивості, невпевненості у власних силах. Підвищуйте самооцінку дитини, вчіть ділитися і рахуватися з думкою інших, правильно реагувати на зауваження.

Поради батькам майбутнього першокласника:

• Дотримуйтесь режиму дня.Коли все йде за планом, дитині легше себе організувати. Зібраність і організованість – запорука успіху в навчанні.
• Забезпечте повноцінний сон.Щоб добре вчитися і продуктивно працювати в школі, дитині необхідно спати не менше 12 годин з урахуванням денного сну (1-1,5).
• Не висувайте завищених вимог.Реально оцінюйте можливості своєї дитини, не перевантажуйте додатковими заняттями. Не намагайтеся випереджати час і зробити з дитини вундеркінда. Пам’ятайте, насамперед вам потрібен здоровий малюк, а не особисте самоствердження.
• Будьте гарним прикладом. Не вимагайте від дитини більше, ніж від самих себе. Діти дуже чутливо реагують на вчинки дорослих. Мама, яка постійно дивиться телевізор і розмовляє телефоном, слугує поганим прикладом. Ваша дитина з радістю та задоволенням навчитися читати, якщо бачитиме, як робите це ви.
• Заохочуйте самостійність.Не намагайтеся все зробити за дитину. Під час розв’язання навчальних завдань користуйтеся підказками, а не готовими відповідями.
• Акцентуйте увагу на успіхах.Похвалою ви досягнете більшого, ніж постійною критикою, нотаціями і покараннями. Ваше схвалення, позитивна оцінка дій дитини закладають фундамент сильної особистості.
• Не обмежуйте гру. Гра – найбільша коштовність дитинства. Вона сприяє розвитку розумових здібностей, сприятливо впливає на емоційний стан дитини. Відкриває весь світ перед нею, знайомить із предметами, їхніми властивостями, вчить орієнтуватися в просторі, розширює світогляд, розвиває фантазію.

 А ще вірте у свого малюка. Приймайте його таким, яким він є. І пам’ятайте – любов творить чудеса! Купаючись у вашій любові й турботі, малюк зможе подолати будь-які труднощі! А від вступу до першого класу в нього залишаться найприємніші й найрадісніші спогади на все життя!

Успіхів вам!