Як писемне мовлення впливає на успішність в навчанні дитини?

Автор: Вікторія Витушко, логопед-дефектолог вищої категорії

Уважні і відповідальні батьки, як правило, пильно слідкують за розвитком своєї дитини. Їх справедливо турбують будь-які прояви, що можуть здаватися відхиленнями від очікуваного рівня розвитку своєї дитини. Тому треба розуміти – коли саме треба і чи треба взагалі звертатися до спеціалістів для корекції. Давайте разом розберемось з тим, що варто уваги в навичках дитини і на скільки це може бути важливо?

Мовлення – є однією з найважливіших і найскладніших вищих функцій нервової системи. Важко собі уявити – яким би чином ми могли б виживати, як соціальні істоти без можливості спілкуватися між собою? В той же час треба розуміти, що мовлення – це не тільки говоріння. Є і внутрішнє мовлення. Наприклад, читання книги, написання листа, мовчазні роздуми. Неважко зрозуміти, що його наявність і якість напряму впливає на нашу особисту ефективність і здатність досягати успіху в житті.

Мова перебудовує всі основні психічні процеси дитини. За її участі сприйняття набуває узагальненого характеру, розвивається уявлення і удосконалюється синтетична діяльність. Тобто здатність поєднувати між собою окремі елементи для розуміння картини в цілому і прийняття рішень. Без цієї навички дуже складно соціалізуватися і стати успішним в житті та в середовищі однолітків.

Мовлення складається з певних інтелектуальних операцій. По мірі розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дитини стають можливими порівняння, аналіз і синтез. Тому, що в значенні того чи іншого слова одночасно відбиті загальні і відмінні ознаки предметів, понять, що позначаються звуковим контекстом. Тобто,

кожне Слово = Поняття!

Словесна система впливає на аналізатори таким чином, що словесні дії, зокрема, інструкції, прискорюють вироблення позитивних умовних реакцій і полегшують їх диференціювання.

Види мовлення

Треба розрізняти Усне мовлення та Писемне (читання і письмо) мовлення.

Процес становлення читання і письма складний. В ньому беруть участь 4 аналізатори:

1. Мовно-руховий. Здійснює артикулювання (наша вимова).
2. Мовно-слуховий. Допомагає вибрати потрібну фонему.
3. Зоровий. Підбирає відповідну графему.
4. Руховий. Здійснює переклад графеми в кінему (сукупність певних рухів, необхідних для запису).

Якщо подивитися на ці питання з точки зору фізіології людини, то треба сфокусувати свою увагу на певних фактах. А саме. Всі ці складні перешифровки здійснюються в тім’яно-потиличній та скроневій ділянках головного мозку. І остаточно формуються на 10-11 роках життя. Тобто лише злагоджена робота всіх аналізаторів при синхронності певних структур мозку буде забезпечувати успішне оволодіння писемним мовленням.

Доброю новиною є те, що проблеми у писемному мовленні Не дорівнюють слабкого інтелекту!

Проблеми читання і письма, в даному випадку – дисграфія та дислексія, не є наслідком слабкого інтелекту або відсутності можливості читати та писати.

Однією з причин виникнення проблем в писемному мовленні може бути будова півкуль головного мозку. В більшості випадків, у людей задня частина лівої півкулі більша за праву. У дислектиків та дисграфіків – вони однакові.

Для глибшого розуміння ситуації корисно розібратися з функціями півкуль головного мозку людини.

Ліва півкуля відповідає за такі функції:

• Обробка вербальної інформації.
• Аналітичне мислення.
• Буквальне розуміння мислення.
• Послідовне мислення.
• Математичні здібності.
• Контроль за рухами правої половини тіла.

Права півкуля відповідає за:

• Обробку невербальної інформації.
• Паралельну обробку інформації.
• Просторову орієнтацію.
• Музикальність.
• Розуміння метафор.
• Уяву.
• Художні особливості.
• Емоції.
• Містику.
• Секс.
• Мрії.
• Контроль рухів лівої половини тіла.

Треба розрізняти Усне мовлення та Писемне (читання і письмо) мовлення.

Причини і прояви порушення писемного мовлення

Причинами порушення писемного мовлення можуть бути:

• Недостатній ступінь сформованості всіх або деяких сторін мовлення.
• Спадковий чинник. Він полягає в тому, що спадково може передаватись несформованість мозкових структур, їхня якісна незрілість.
• Дво- і трьомовність.

Нами вже згадувались певні специфічні терміни відносно порушень писемного мовлення. Тож, час розібратися з тим, що кожний з них означає.

Дисграфія – це стійке порушення письма (стійкі, специфічні помилки, іноді з пониженням темпу письма).

Дислексія – це специфічне порушення процесу читання (уповільнений процес оволодіння читанням, зниження темпу читання і стійкі специфічні помилки при читанні).

Про наявність або відсутність дисграфії і дислексії можна казати тільки з кінця 2-го – початку 3-го класу школи. Таке заключення дає логопед. При цьому, корекція є обов’язковою і може бути довготривалою, але з повним подоланням цих проявів.

Чи завжди помилки в читання та письмі – це дисграфія і дислексія?

Коли дитина вчиться читати і писати – помилки будуть завжди. І це нормально. Але вони не специфічні, можуть зникати без корекції і не є довготривалими.

Види помилок при дислексії:

• Пропуски приголосних при збігу.
• Пропуски голосних та приголосних за його відсутності.
• Додавання або недочитування звуків.
• Переставляння звуків.
• Плутання букв за графічною подібністю.
• Плутання букв за фонетичною ознакою.
• Плутання закінчень.
• Глобальне розуміння прочитаного без деталей.
• Нерозуміння прочитаного (на рівні слова, речення і тексту).

Види помилок при дисграфії:

• Заміна та змішування букв близьких за звучанням («Б» – «П»; «К» – «Г» тощо).
• Порушення складової будови структури слова (пропуски букв, складів, перестановки, додавання букв, складів, розрив слів).
• Порушення граматичного узгодження слів у реченні.
• Змішування букв подібних за зображенням («П» – «Л»; «Л» – «М»; «Б» – «Д» тощо).

Треба пам’ятати, що техніка письма вимагає узгодженої роботи дрібних м’язів кисті і всієї руки, гарну розвинуту зорову-моторну координацію, зорового сприймання і довільної уваги.

Для кращого розуміння можна скласти типовий портрет дисграфіка чи дислексика. Він може характеризуватися несформованістю багатьох вищих психічних функцій. А саме:

• Зорового аналізу та синтезу.
• Просторових уявлень.
• Слухо-вимовної диференціації звуків мовлення.
• Ділення речення на слова.
• Лексико-граматичної будови мовлення.
• Розлади пам’яті, уваги та емоційно-вольової сфери.
• Фонематичного аналізу та синтезу.

Техніка письма вимагає узгодженої роботи дрібних м’язів кисті і всієї руки, гарну розвинуту зорову-моторну координацію, зорового сприймання і довільної уваги.

Практичні поради

Рекомендується в першу чергу звернути увагу на те, на скільки досконало дитина справляється з наступними операціями:

• Визначення «перший – останній» або порядкового номеру.
• Орієнтація в просторі (ліво – право, в гору – вниз).
• Розуміння прослуханого або почутого тексту завдання не тільки глобально, а і в деталях («покажи олівець ручкою» або «покажи ручку олівцем»).
• Достатній темп читання.
• Достатній темп записування.
• Відсутність помилок у відтворення ритмічних рядів та послідовностей (раніше – пізніше, вчора – того року).

Якщо рівень опанування недостатній, то закономірно виникають утруднення при вивченні наступних дисциплін:

• Природничі науки.
• Гуманітарні науки.
• Фізична культура.
• Образотворче мистецтво.

Якщо залишити без уваги перелічені вище утруднення, то додатково можуть виникати нашарування негативного досвіду, зниження мотивації до навчання, психологічні проблеми: «Я гірший», «Я не можу» тощо. Що в свою чергу не додає успішності в оволодінні знаннями.

Існують дослідження, що проблема  у вимові або фонематичному аналізі звука хоча б в одній позиції у слові (початок, середина, кінець) обов’язково будуть причиною порушення якогось психічного процесу (мислення, уява, увага, пам’ять).

Тому дисграфія і дислексія потребують профілактики їх передумов в дошкільному віці та  корекції в ранньому шкільному віці для успішного подальшого навчання.

Не зважаючи на те, що корекція – це не швидкий процес. Вчасне виявлення певних утруднень в писемному мовленні та правильна їх корекція дає змогу успішно набувати знання та вибирати професію за бажанням, а не з огляду на існуючі обмежувальні фактори. І в подальшому бути успішною щасливою людиною.